Мал. 68. Мохи: 1 - на камені; 2-у лісі

Для того, щоб чоловіча гамета (сперматозоїд) потрапила до жіночої гамети (яйцеклітини) і відбувся процес запліднення, необхідна наявність вологи (краплі дощу, роси). Із заплідненої яйцеклітини - зиготи - на верхівці стебла розвивається нестатеве покоління - спорофіт. Живе спорофіт на гаметофіті, прикріплюючись до нього спеціальною присоскою - гаусторією.

Спорофіт складається з ніжки і циліндричної коробочки. Коробочка - спорангій (походить від слова «спори» й грец. «ангійон» - «посудина», «вмістилище») - має особливу тканину, з клітин якої утворюються спори. Поширюються вони вітром, водою, іноді комахами, птахами.

Потрапляючи у сприятливі умови, спора проростає у протонему, яка дуже схожа на водорість і має вигляд зеленої нитки або пластинки та здатна до фотосинтезу. З окремих клітин протонеми виростає новий гаметофіт.

Крім того, мохи можуть розмножуватися вегетативно за допомогою великої кількості вегетативних бруньок, що формуються на протонемі. З них утворюються дорослі пагони, тому мохи ростуть не поодинокими рослинами, а утворюють суцільні дернинки. Також до вегетативного розмноження мохів належить розмноження частинками дернинок, що можуть переноситися вітром, водою на великі відстані. Іноді вегетативне розмноження мохів є головним. Отже, природа подбала про продовження роду цих рослин досить досконало. Усе це дало їм змогу у майже незмінному вигляді дожити до наших днів.