Мал. 76. Папороть: 1 - рослина; 2-листок із сорусами

верхівкою. Називаються такі листки вайями (від гр. «байон» -«пальмова гілка»). У молодому віці вони равликоподібно закручені. На нижній стороні листка розміщені спорангії, які зібрані разом у купки - соруси (від грец. «сорос» - «купа») (мал. 76, 2).

Особливості розмноження. Спорофіт папоротеподібних панує у їх життєвому циклі розвитку. Розвиток папоротеподібних такий самий, як і у багатьох вищих спорових рослин. У більшості папоротей спори однакові. Це - рівноспорові папороті, до яких належать майже всі наземні представники, зокрема щитник чоловічий. Дозрілі спори щитника чоловічого висипаються із спорангія і проростають на поверхні ґрунту у невеличкий (близько 1 см) заросток. Заросток папороті і є статевим поколінням, або гаметофітом. На ньому формуються чоловічі та жіночі статеві органи. Гамети, які в них утворюються, зливаються. Важливим моментом для запліднення є обов'язкова наявність води. Із зиготи формується зародок. Певний час зародок живе на заростку, поки не сформує своє коріння та пагін і не перейде до самостійного фотосинтезу (мал. 77).

Але у деяких водяних видів у спорангіях розвиваються спори різної величини - дрібні мікроспори і крупніші макроспори.