поселяється на поверхні кореня (у клена, дуба, хвойних дерев, берези, тополі, ліщини, груші, липи) або ж заходить своїми нитками всередину його клітин і там розгалужується (у костриці, вівса, суниць, грецького горіха, дзвоників, винограду тощо).

Що ж дає така «дружба» обом партнерам? Виявляється, вона взаємовигідна. Гриб, що співіснує із зеленою рослиною, легко розкладає важкорозчинні для клітин рослини запасні поживні речовини до простих цукрів (глюкози). Крім цього, гриб забезпечує кореневу систему деякими життєво важливими речовинами, зокрема вітаміном В, який стимулює ріст коренів. Гриби можуть засвоювати азот повітря, яким збагачують ґрунт. Такі гриби є на коренях вільхи. Гриб одержує від коренів зеленої рослини потрібні для життя вуглеводи, яких він не виробляє, бо позбавлений хлорофілу. Отож, обидва організми мають взаємну вигоду.

Гриб підберезник найчастіше трапляється у березовому лісі, в осичняку - підосичник, у сосновому і модриновому - маслюк. Отруйний червоний мухомор успішно співіснує і з хвойними, і з листяними деревами.

Склався такий симбіоз вищих рослин із грибами історично і був властивий навіть древнім плаунам.

Крім грибів, у симбіоз із вищими рослинами вступають бульбочкові бактерії. Вони теж поселяються на коренях, розвиваючи бульбочки (мал. 109). Це явище поширене у бобових рослин. Бульбочкові бактерії зв'язують вільний азот повітря і переводять його у такі форми, що легко засвоюються зеленою рослиною.

У природі всі живі організми є компонентами екосистем: вищі рослини — продуцентами — утворювачами органічних речовин, тварини і деякі гриби — консументами, тобто споживачами органічних речовин, бактерії та більшість грибів — редуцентами, або організмами, що розкладають рештки відмерлих рослин і тварин.