кільчасте (мутовчасте) (мал. 37). Чергове листкорозміщення мають яблуня дика, береза бородавчаста; супротивне - бузина чорна, барвінок малий; кільчасте - підмаренник чіпкий, хвощ лісовий.

Різноманітність листків, їх розташування на пагоні - прояв історичного розвитку рослин, їх пристосування до співжиття в екосистемах. Основна функція листка - здійснення фотосинтезу завдяки наявності у клітинах листка пігменту хлорофілу (гр. «хлорос» - «зелений», «філон» - «лист»).

Подумайте, чому більшість листків плоскі й широкі? їм необхідна максимальна поверхня для сприйняття сонячного світла і газообміну. Завдяки своїй формі та розташуванню у просторі листки можуть засвоювати максимальну кількість сонячної енергії, утворювати значну кількість органічних речовин під час фотосинтезу.

Внутрішня будова листка. «Зазирнімо» всередину зеленого листка (мал. 38). Із верхнього і нижнього боку листок укритий одним шаром клітин шкірки, які щільно прилягають одна до одної. Це безбарвні та прозорі клітини покривної тканини, що захищають листок від пошкоджень та висихання і регулюють газообмін і випаровування. Зовні шкірка листка вкрита тонкою плівкою - кутикулою (від латин, «кутикула» - «шкірка»).

Іноді листки, як у дивини, мати-й-мачухи, шавлії мають опушення. Такий покрив гальмує потоки повітря, щоб зменшити випаровування, та захищає листкову пластинку від

Мал. 37. Типи розташування листків на стеблі: 1 - супротивне; 2 - чергове; 3 - кільчасте