Наприклад, лишайники змінюють хімічний склад і структуру ґрунтів; дерева - вологість повітря й ґрунту, впливають на освітлення, взаємозв'язки між живими організмами.

Рослини закріплюють піски, зменшують ерозію ґрунту, очищають повітря, регулюють його температуру, вологість.

Екологічні чинники - це умови середовища існування, що прямо чи опосередковано впливають на організм протягом його розвитку.

Розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні екологічні чинники.

Абіотичними називаються чинники неживої природи з їх хімічними і фізичними властивостями. Це температура, світло, вологість повітря, вітер, атмосферний тиск, іонізуюче випромінювання, рельєф місцевості, сольовий склад води, склад ґрунту тощо.

Без води, повітря й гірських порід неможливе існування живого. Так, вода є речовиною, що забезпечує перебіг таких процесів життєдіяльності, як перенесення поживних речовин у живих організмах. Цю функцію вона виконує завдяки властивостям текучості й здатності розчиняти інші речовини.

Повітря містить кисень, необхідний для дихання, і вуглекислий газ, потрібний рослинам для утворення органічних речовин.

Біотичні - це чинники живої природи, обумовлені взаємодією організмів між собою. Кожен організм відчуває на собі вплив інших живих істот, сам впливає на них, вступає у взаємозв'язки з представниками свого та інших видів.

Антропогенні чинники виникають унаслідок діяльності людини. Вони можуть спричиняти зміни середовища життя організмів або прямо впливають на них.

Екологічні чинники впливають на організми як подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни у будові і процесах життєдіяльності організму.

Усі екологічні чинники, що забезпечують життя на Землі, тісно пов'язані між собою. Рослини не можуть існувати без сонячного тепла і світла, води, повітря, мінеральних речовин у ґрунті.

Пристосувальні властивості організмів залежать від інтенсивності впливу на них екологічних чинників. Один і той

210