У порожнині зав'язі маточки містяться насінні зачатки (один або кілька). Кожний насінний зачаток має зародковий мішок, а в ньому, ближче до входу - жіночу статеву клітину (яйцеклітину), а в центрі - центральну клітину.

Коли пилкова трубка проникає до зародкового мішка, вона лопається, один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий -із центральною клітиною (мал. 50). Y результаті злиття спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Таким чином, одночасно відбувається два запліднення. Цей процес отримав назву подвійного запліднення. Він був відкритий у 1898 році професором Київського університету С. Г. Навашиним.

Потім запліднені клітини (зигота і запліднена центральна клітина) діляться на 2, 4, 8 клітин тощо. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) розвивається зародок насінини, а із заплідненої центральної клітини - ендосперм, у якому міститься запас поживних речовин. Із покривів насінного зачатка утворюється шкірка насінини.

Таким чином, зародок, ендосперм і насінна шкірка - це основні частини насінини - зачатка нового організму. Із стінок зав'язі маточки та інших частин квітки формується плід.

Запиленням називають перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки квітки. Розрізняють самозапилення та перехресне запилення. Після запилення у квітці відбувається запліднення. Квітковим рослинам властиве подвійне запліднення.

1. Що таке запилення? 2. Чим відрізняється самозапилення від перехресного запилення? 3. Як рослини пристосовуються до запилення? 4. Спробуй пояснити, у чому переваги перехресного запилення над самозапиленням. 5. Опиши процес запліднення у квіткових рослин. Чому воно називається подвійним?

? 1. Чи можна структурні елементи квітки, що беруть участь у заплідненні, назвати системою? Поясни, чому. 2. Як ти думаєш, чому рослини утворюють багато пилку і насіння? 3. Чому вітрозапильні рослини квітують до повного розпускання листків?