Мал. 89. Рослини родини Злакові: 1 - ковила найкрасивіша; 2 - жито дике

Розпізнати злакові у природі дуже легко завдяки специфічній будові стебла (мал. 89). Стебло в них - соломина. Усередині вона має порожнину, яка забезпечує міцність та легкість. Стебло здебільшого округле, прямостояче, з добре виявленими вузлами і міжвузлями. Листки лінійні з паралельним жилкуванням, охоплюють стебло, утворюючи піхву. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані в суцвіття складний колос (пшениця, жито) або волоть (просо, рис). Кожна квітка в колоску складається з двох квіткових лусок, двох квіткових плівок, трьох тичинок і однієї маточки. Тобто квітка у злакових переважно тричленна. Ця ознака є характерною рисою однодольних.

Запилюються квітки жита, кукурудзи, пирію вітром. Також є самозапильні рослини (пшениця, ячмінь, рис).

Плід у більшості представників злакових - зернівка, у бамбука - горішок.

Відомо понад 8 тисяч дикорослих і культурних видів злакових, в Україні їх близько 340.

Злакові мають велике господарське значення. До них належать хлібні та круп'яні зернові культури: пшениця, просо, жито, кукурудза, рис, ячмінь, овес, сорго тощо. Багато серед злакових цінних кормових культур: стоколос, тимофіївка, лисохвіст тощо. У тропічних країнах величезне значення мають